Головна сторінка
Головне меню сайта


Запитання

Яндекс.
Рамблер.
Гугл.
Меіл.Ру.
Товариш порадив.
Випадково з іншого сайту.
Інше.



Кнопки та лічильники


 Свійські індички : РОЗВЕДЕННЯ ІНДИЧОК


РОЗВЕДЕННЯ ІНДИЧОК


Відбирати індичок на плем'я краще за все у віці п'яти—шести місяців. Цей відбір проводиться за живою масою, екстер'єром і конституцією. Для характеристики екстер'єра та конституції птахів, як і інших тварин, користуються промірами частин тіла.


Основні з них такі: довжина та глибина тулуба, ширина грудей, довжина кіля та плюсна. Розвиток мускулатури грудей і ніг визначається на дотик.


Маса тіла індичок залежить від породи, віку, статі, фізіологічного стану птаха, а також умов годування та утримання. Маса, екстер'єр і конституція передаються потомству в спадщину від батьків. У табл. 39 (див. стор. 171) наводиться приблизна жива маса індичат різного віку тих пород індичок, що розводяться в країнах СНД. Зважувати індичок можна на вагах (десятинних) або за допомогою динамометра, просмикнувши під крила ремінець або м'яку мотузку.


Частини тіла індичок:


1 — хвостові пера;


2 — хвіст; 3 — поперек; 4 — спина; 5 — шия; 6 — голова; 7 — м'ясистий відросток; 8 — дзьоб; 9 — корали; 10 — крило; 11 — груди;


12 — грудна кістка;


13 — гомілка; 14 — лапи; 15 — плюсно; 16 — п'ятка; 17 — криючі пера крила; 18 — вторинні махові пера

РОЗВЕДЕННЯ ІНДИЧОК

Екстер'єрне оцінювання птаха слід проводити на столі з дотриманням певної обережності, тому що під час змаху крил він може нанести серйозну травму. Найбільш важливі для індичок ті проміри, які характеризують їх м'ясні якості.


У правильно розвинутого птаха груди широкі та рівні. Невелике звуження у напрямі до заднього кінця кіля забезпечує вільні рухи птаха та правильне ставлення ніг. Повні гомілки з розвинутою мускулатурою добре балансують тулуб під час руху. В індичок міцний, пропорційно розвинутий кістяк. Паралельне розташування спини та кіля обумовлює рівновагу тулуба. Постава, або рівновага, пов'язана з розвитком скелета, має дуже важливе значення, особливо в широкогрудих індичок. Добра рівновага означає пряму поставу, при цьому спина в них повинна бути нахилена під кутом приблизно 35° до горизонтальної лінії.

РОЗВЕДЕННЯ ІНДИЧОК

Ділянки на голові індички: 1 — наддзьобок; 2 — піддзьобок; 3 — носовий отвір; 4 — носовий клапан; 5 — носовий наріст (бородавчатий); 6 — лоб; 7 — тім'я; 8, 9 — потилиця; 10 — повіко; 11 — райдужна оболонка; 12 — зіниця; 13 — вушний отвір; 14 — нав-коловушна частина; 15 —бокова частина; 16 — щока; 17 — кутки дзьоба; 18 — підборіддя


По мірі росту індичок кіль подовжується і глибина тулуба збільшується. Приблизно до 180-денного віку в самок і 120-денного віку в самців кіль за довжиною повинен дорівнювати плюсну або незначно перевищувати його довжину. Важливо, щоб в індичок, яких відбирають на плем'я, кіль був паралельним спині, а кінець його злегка загнутий до спини. Стан кіля можна визначити, поклавши одну руку на спину, а іншу на кіль. Скривлення кіля неприпустимо.


За розвитком м'язів грудної клітки судять про м'ясні якості та вгодованість птаха. Ця частина в тушці найбільш цінна. При відмінному розвитку грудні м'язи виступають над поверхнею кіля, при поганому — кіль різко виділяється. Ширина грудних м'язів — також породний показник. Наприклад, у білих широкогрудих індичок вона дорівнює 22 см, у інших на 4—5 см менше.


Індички мають міцні ноги та порівняно велику живу масу. Птиця з деформованими ногами на плем'я не годиться, тому що встановлено, що дефекти ніг в індичок успадковуються. Під час відбору на плем'я птицю перевіряють під час руху, при виявленні патології вибраковують.


Таблиця 39

РОЗВЕДЕННЯ ІНДИЧОК

Показники довжини гомілки характеризують міцність будови тіла та м'ясистість птаха, довжина плюсна, разом з міцністю будови тіла, служить ознакою приналежності до породи. Довжина плюсна диких індичок значно більша, ніж у сучасних культурних пород.


Показник несучості залежить не тільки від живої маси індичок, а й від багатьох чинників, головний з яких генетичний, тобто спадковий. Важливу роль при цьому грають умови годування та утримання, в яких можуть максимально проявитися всі спадкові задатки птаха. Несучість домашніх індичок коливається в широких межах. Наприклад у північнокавказьких несучість за один племінний сезон — 75—78 яєць, а річна — 118—125 штук. Є групи індичок з несучістю 160 яєць, а рекордистки дають більше 220 яєць на рік.


Початок несіння яєць — фізіологічна скороспілість — в індичок настає у віці 7—8,5 місяця, залежно від різновиду та статі. Індички легкого типу більш скороспілі, починають несіння яєць у 1—7,5 місяця, важкого типу — в 8—9 місяців. Фізіологічна скороспілість — генетично обумовлений чинник, властивий даному виду птиці, породі, лінії. Дослідженнями багатьох вчених доведено, що скороспілість — це високоспадкова ознака, причому на її спадкування переважно впливає батьківський організм.


Більш раннє несіння яєць в індичок можна викликати, застосовуючи додаткове освітлення у приміщеннях, де вони утримуються. В природних умовах індички починають нестися навесні, коли тривалість світлового дня досягає 10 годин. При 12—14-годинному дні відзначається інтенсивне несіння яєць. Створюючи індичкам тривалий світловий день, у будь-яку пору року можна забезпечити несіння і в більш молодому віці (180—190 днів). Зменшенням же світлового дня можна викликати зниження або навіть повне припинення несіння яєць і линяння. Аналогічно світло впливає і на самців. Скорочений та стабільний короткий світловий день стримує статеве созрівання, а зростаючий та тривалий — стимулює процес сперматогенезу. Таким чином, дією світла можна прискорити початок несіння яєць або загальмувати його, досягти зрушення несіння в бажаному напрямі.


Слід ураховувати, що під час першого використання додаткового освітлення самці та самки великих і середніх порід повинні мати вік у середньому 8 місяців, а птахи дрібних порід — 7,5 місяця. Надлишкове освітлення до настання статевої зрілості негативно позначається на продуктивності індичок: відзначається раннє несіння яєць,велика кількість дрібних яєць, знижується якість потомства. Для отримання максимальної несучості, заплідненості та виводимості тривалість освітлення в період несіння яєць індичок повинна бути в межах 13—17 годин.


На несучість впливають не тільки скороспілість і вказані чинники, а й вік, і фізіологічний стан птахів. У молодих індичок несучість у перший рік несіння вище, ніж у другій і третій. Пропонується відбирати кращих за несучістю індичок-молодок за першими 40—50 днями несіння та залишати від них молодняк на плем'я. Цей спосіб широко застосовують селекціонери та птахівники-аматори.


На несучість індичок сильно впливає линяння (зміна пір'я). Проходить воно майже так само, як і в курей. У переярих індичок період линяння звичайно подовжується. Погані несучки линяють раніше, і з настанням періоду линяння деякі з них припиняють несіння або різко знижують його. Індички, що линяють, стають менш рухливими та більш агресивними.


Фізіологічний стан птахів, що линяють, характеризується рядом особливостей: значно підвищується білковий обмін, збільшується потреба у вітамінах і мінеральних речовинах, посилюється збудливість, падає маса тіла. Всі ці явища тісно пов'язані з нервовою системою та діяльністю залоз внутрішньої секреції. Суттєво впливає на линяння харчування і такі зовнішні чинники, як температура та світло. Наприклад, при недостачі в раціоні курей та індичок протеїну линяння уповільнюється, при надлишку в організмі перокси-ну — гормону щитовидної залози — значно прискорюється. Змінити швидкість линяння можна за допомогою регулювання світлового режиму: в кур та індичок під час скорочення світлового дня тривалість линяння зменшується втричі. Світло — це чинник, який дає можливість керувати процесом линяння в разі господарської необхідності.


Знання закономірностей проходження линяння в індичок дозволяє більш старанно стежити за їх станом і прогнозувати продуктивність, проводити відбір кращих. В індичок, як і в курей, спочатку линяє шия, а потім спина, крила і тулуб. Загальне линяння на тілі завжди супроводжується заміною махових пер, причому перше махове перо випадає, коли тулуб тільки починає линяти. В абсолютної більшості індиків линяння тулуба співпадає з повним припиненням несіння. Зниження або повне припинення несіння яєць у період линяння поясняється гальмуванням діяльності гіпофізу, гормону, що виділяється і стимулює діяльність статевих органів. Зміна махових пер першого порядку вказує на перебіг линяння. Всього цих пер десять, розташовані вони над п'ястними кістками, в складеному крилі вони щільно прилягають одне до одного та малопомітні. Махові пера другого порядку прикріплюються до передпліччя, що складається з ліктьової та променевої кісток. У складеному крилі їх можна ясно побачити. Між перами першого та другого порядку знаходиться так зване пахвове перо, від якого і починають випадати махові пера. Линяння махових пер першого порядку проходить послідовно: за першим пером випадає друге, третє і т. д., поки не зміняться всі десять пер. Линяння дрібного пір'я на тулубі звичайно співпадає зі зміною п'ятого махового пера. В гарних несучок нове пір'я виростає приблизно за шість— вісім тижнів, у деяких при поганому догляді вдвічі довше.


Гарні несучки линяють швидше, трапляється, що вони втрачають одразу по два—чотири і навіть п'ять махових пер. Несучкам з низькими продуктивними якостями властиве повільне линяння. Поступова зміна пір'я майже не псує їхнє вбрання. Тому не можна судити про господарсько-корисні позитивні якості індичок тільки за їхнім зовнішнім виглядом. Нові пера легко відрізнити — вони світліші, чистіші, більш блискучі, їхня пластинка (опахало) трохи ширша, стрижень широкий, повний, м'який, злегка рожевуватий. Старі пера грубі, сухі, ламкі, брудні на вигляд.


В останні роки застосовують нові методи штучного линяння курей та індичок, мета яких продовжити строки, експлуатації батьківських зграй птиці. Викликають штучне линяння в індичок на п'ятому—шостому місяці продукування. Штучне линяння проходить у більш короткі


строки — за 35—60 днів, природне ж іноді триває від 60 до 130 днів. Після штучного линяння в індичок зберігається висока несучість (до 80%), покращуються інкубаційні якості яєць, з яких отримують більш життєздатний молодняк, підвищується стійкість організму несучок до захворювань.


Існують три способи викликання штучного линяння: зоотехнічний, гормональний та хімічний. При першому способі викликають стрес організму птаха шляхом регулювання режимів освітлення, напування та годування, в результаті відбувається сильна зміна обміну речовин.


Гормональний спосіб оснований на застосуванні препаратів, що обумовлюють різку зміну обміну речовин, яка приводить до інтенсивного линяння. З цією метою внутріш-ньом'язово вводять прогестерон із розрахунку 0,3 мг на голову (1—2%-вий у маслі). При цьому режим утримання не змінюють.


При хімічному способі використовують препарати, що впливають на діяльність залоз внутрішньої секреції (статевих органів у птахів). Найбільш ефективний евертас, який дають з кормом.


В індичок значно сильніше, ніж в інших видів сільсько-. господарської птиці, розвинутий інстинкт насиджування. В природних умовах він проявляється в основному навесні, у виняткових випадках — восени (пізні виводки). Звичайно після знесення 15—20 яєць індички починають квоктати і добровільно не виходять з гнізда. Насиджування триває довше, ніж у курей. При цьому в них знижується апетит, вони збуджені, насторожені. Індички завзяті та наполегливі квочки, якщо їх не зганяти з гнізда, вони кілька днів можуть сидіти без їжі та навіть загинути від голоду. Під час використання індичок-квочок як природний інкубатор їх необхідно знімати з гнізда для годування. Сьогодні, коли високо розвинута штучна інкубація, вказана цінна природна якість індичок утратила своє значення. Використовують її тільки в індивідуальних господарствах. Тривалий період квоктання індичок різко знижає їх несучість. Дослідження показують, що індички, які не насиджують, зносять за рік на 11—20% яєць більше, ніж ті, які


насиджують. При цьому відзначають, що в них виводимість значно нижча.


В практиці застосовуються різні заходи боротьби з інстинктом насиджування індичок: зоотехнічні, біохімічні та генетичні. До зоотехнічних заходів належить прогля-дування індичок на наявність яйця в матці. Якщо індичка вже знеслась, її виганяють з гнізда. Цей спосіб можна рекомендувати для невеликого поголів'я. Схильних до насиджування індичок садять в окреме прохолодне та добре освітлене приміщення, підпускають до них самців. Використовують різні світлові та шумові подразники. Чим раніше відбирають індичок для розгулювання, тим скоріше вони знову відновлюють несіння яєць. Друге несіння, як правило, починається через 15—35 днів (залежно від індивідуальних особливостей). Часто в індичок інстинкт насиджування проявляється і після другого і навіть третього несіння; нерідкі й такі випадки, коли після першого розгулювання в даному племінному сезоні індичка більше не несеться.


В індиківництві дуже важливо отримати більше запліднених яєць і відповідно індичат на одну індичку батьківської зграї — це головний резерв збільшення виробництва м'яса. Основна роль у цьому питанні відводиться самцям. Індички здатні забезпечити високу заплідненість яєць. У природних умовах майже з кожного яйця виводиться індича. У птиці чоловічі статеві клітини — сперматозоїди — зберігають здатність запліднювати в статевих шляхах самок дуже тривалий час. Від деяких індичок після одноразового спарювання отримують запліднені яйця протягом 62—72 днів.


Добре розвинутий міцний індик залежно від віку, породи та маси може використовуватися для двадцяти та більше самок. Для молодих індиків великих широкогрудих різновидів рекомендується до 15 самок на одного самця, для середніх — 16—17, для дрібних — 20. Для однорічних і більш дорослих індиків навантаження приблизно на одну третину індичок менше, ніж для молодих. Такі індики нерідко виявляються стерильними, стають занадто важкими та незграбними для нормального спарювання, тому їх рідко використовують більше одного сезону. Індички ж, навпаки, як старі, так і молоді однаково добре запліднюються під час спарювання з молодими самцями. Частота спарювань регулюється головним чином самками, а їхня ефективність залежить в основному від самців. Середній інтервал між спарюваннями складає 9—10 днів з коливаннями до 17 днів. Кількість знесених яєць, як правило, не залежить від частоти спарювань та їх заплідненості.


На рівень заплідненості яєць впливає багато чинників, головні з них — це фізіологічний стан птаха, умови годування та утримання. Негативно впливати може і несприятлива погода. В спеку для індичок необхідно робити навіси із сідалами та гніздами. Холодна погода викликає зниження статевої активності як самців, так і самок.


З метою отримання запліднених яєць у зимовий період у добре захищених від холоду приміщеннях необхідно застосовувати штучне освітлення. Через два тижня після посиленого штучного освітлення в індиків відзначається швидкий ріст сім'яників та сім'яних канальців. Тому самців починають освітлювати на два—три тижні раніше самок. Відібраних для відтворення індиків тримають разом з індичками до того періоду, як у самок з'явиться схильність до спарювання, завдяки чому підвищується відсоток заплідненості на початку сезону.


Після початку несіння яєць статева активність в індичок помітно слабшає, цим почасти пояснюється зниження заплідненості та виводимості яєць у кінці племінного сезону. Однією з причин сезонного зниження заплідненості яєць є линяння племінних самців, що проявляється раніше, ніж у самок. Настання линяння різко гальмує процеси спермо-утворення. Встановлено: якщо линяння самців досягає 40— 50% (випало чотири—п'ять махових пер), то здатність запліднення їхньої сперми знижується до 50— 55%. В індивідуальних господарствах, де утримується невелике поголів'я, завжди бажано мати запасного індика.


В процесі природного спарювання самці часто травмують індичок. Велика кількість травм пояснюється біологічними особливостями цього виду птиці, до яких належать характер спарювання, наявність могутніх нігтів на ногах самців. Самці вдвічі та більше важче самок. В індичок відзначається моногамність, тобто перевага вибраним під час спарювання. Під час вибору самців на плем'я слід ураховувати також їхній характер. Забіякуваті неспокійні самці непридатні для цього.

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Схожі за темою новини:
  • ЛИНЯННЯ
  • ВІДГОДОВУВАННЯ
  • УТРИМАННЯ ІНДИЧОК
  • СВІЙСЬКІ ІНДИЧКИ
  • ЛИНЯННЯ КАЧОК

  •  
    Copyright © 2010
    /div>